Може хтось знає, може ні, але є цікава справа щодо оскарження та скасування рішення Саратської селищної ради Одеської області  «Про встановлення тарифів на послуги водопостачання, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів у селищі Сарата Саратського району Одеської області» від 26 квітня 2017 року №440-VII. Позивачем є Шум Олексій Олексійович. Ще у серпні місяці 2017 року Шум О.О. звернувся до суду та оскаржив вищезазначене рішення, оскільки вважає, що воно не містить конкретного визначення житлово-комунальних послуг, за які встановлюються нові тарифи, а також прийняте без наявності належного економічного обґрунтування їх рівня і тарифоутворення. Разом з цим, під час прийняття оскаржуваного рішення не дотримано термін доведення споживачам вказаного акту до дня введення його в дію та процедуру визначення виконавця послуг щодо вивезення твердих побутових відходів на конкурсних засадах. Зазначені обставини у сукупності свідчать про те, що селищна рада під час виконання своїх завдань діяла не у відповідності до закону, необґрунтовано, чим порушила інтереси позивача як споживача наведених послуг.

Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 13 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року, в задоволенні позовних вимог Шуму О.О. відмовлено. Однак Олексій Олексійович не здався та подав касаційну скаргу на вищезазначені рішення судів і по суті постанови Верховного Суду досяг гарного результату.

Верховний Суд констатував, що судами попередніх інстанцій не перевірено чи оприлюднювався до відома мешканців селища Сарата проект рішення Саратської селищної ради Саратського району Одеської області від 26 квітня 2017 року № 440-VII про встановлення тарифів на послуги водопостачання, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет та веб-сайті суб`єкта господарювання (за наявності), для надання можливості фізичним та юридичним особам надати свої пропозиції та зауваження до рішення. А саме це сповіщення і є запорукою прозорості та є забезпеченням прав кожного мешканця Сарати реалізувати право участі у прийнятті ріешння та право висловити свою думку, пропозицію щодо обгрунтованості тарифів.

Верховний Суд зазначає, що надання Комунальним підприємством «Сарата Комунсервіс» оголошення в газету «Час.Люди.Події.» від 18 березня 2017 року щодо подання до Саратської селищної ради Саратського району Одеської області розрахунків щодо тарифів на послуги водопостачання, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів, не звільняє орган місцевого самоврядування від оприлюднення проекту рішення про встановлення тарифу, доведення його до відома зацікавлених осіб - споживачів.

За таких обставин, Верховний Суд констатує, що суди першої та апеляційної інстанції порушили норми матеріального права, оскільки не перевірили економічну обґрунтованість та прозорість запровадження механізму коригування тарифів на послуги водопостачання, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів у селищі Сарата Саратського району Одеської області, а також процедури прийняття оскаржуваного рішення відповідачем.

Зважаючи на встановлені судами обставини, Суд вважає висновки судів першої та апеляційної інстанції передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлено статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

За підсумком рішення судів попередніх інстанцій Верховний Суд скасував та направив справу на новий розгляд до Саратського районного суду.

Повний текст постанови надається.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 червня 2020 року

Київ

справа №513/724/17

адміністративне провадження №К/9901/61775/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у касаційній інстанції адміністративну справу № 513/724/17

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Саратського районного суду Одеської області від 13 березня 2018 року (головуючий суддя - Бучацька А.І.) та

постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року (головуючий суддя - Шеметенко Л.П., судді: Димерлія О.О., Єщенко О.В.)

у справі № 513/724/17

за позовом ОСОБА_1

до Саратської селищної ради Одеської області

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство «Сарата Комунсервіс»

про визнання протиправним та скасування рішення, -

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. В серпні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Саратського районного суду Одеської області до Саратської селищної ради Одеської області (далі - відповідач) з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача «Про встановлення тарифів на послуги водопостачання, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів у селищі Сарата Саратського району Одеської області» від 26 квітня 2017 року №440-VII.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування не містить конкретного визначення житлово-комунальних послуг, за які встановлюються нові тарифи, а також прийняте без наявності належного економічного обґрунтування їх рівня і тарифоутворення. Разом з цим, під час прийняття оскаржуваного рішення не дотримано термін доведення споживачам вказаного акту до дня введення його в дію та процедуру визначення виконавця послуг щодо вивезення твердих побутових відходів на конкурсних засадах. Зазначені обставини у сукупності свідчать про те, що селищна рада під час виконання своїх завдань діяла не у відповідності до закону, необґрунтовано, чим порушила інтереси позивача як споживача наведених послуг.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 13 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

4. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, із висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що встановлення тарифів житлово-комунальних послуг на місцевому рівні відбулось обґрунтовано та у відповідності до чинного законодавства, а тому підстави для скасування рішення відповідача та задоволення позову відсутні.

4.1. При цьому суди зауважили, що під час вирішення спору позивач не обґрунтував порушення своїх прав та інтересів у зв`язку із прийняттям рішення відповідача, в свою чергу відповідачем наведено відповідні підстави та мотиви щодо вирішення питань у сфері житлово-комунальних послуг, до ухвалення рішення відповідач вчинив дії, з приводу яких позивач звернувся до суду із позовом.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

5. 17 вересня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій скаржник просить скасувати рішення Саратського районного суду Одеської області від 13 березня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а саме визнати протиправним та скасувати рішення Саратської селищної ради Саратського району Одеської області «Про встановлення тарифів на послуги водопостачання, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів у селищі Сарата Саратського району Одеської області» від 26 квітня 2017 року №440-VII.

6. В обґрунтування касаційної скарги зазначено, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

7. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання про обґрунтованість затверджених оскаржуваним рішенням відповідача тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, мали б проаналізувати чи ґрунтується оскаржуване рішення відповідача на положеннях постанови Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».

7.1. Зазначає, що оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування не містить конкретного визначення житлово-комунальних послуг, за які встановлюються нові тарифи, а також прийняте без наявності належного економічного обґрунтування їх рівня і тарифоутворення. При вивченні розрахунку тарифів було встановлено, що вони були затвердженні без наявності інвестиційної програми, тобто Комунальне підприємство «Сарата Комунсервіс» подало на затвердження Саратській селищній раді тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які розраховані з використанням необґрунтованих показників, тобто не мають економічного обґрунтування, що є порушенням Порядку формування тарифів та централізоване водопостачання та водовідведення, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 та статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

7.2. Також вказував на те, що статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», як споживачеві, гарантовано низку прав, у тому числі одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо. Аналогічні права закріпленні в статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». З огляду на це, твердження суддів попередніх інстанцій про те, що права позивача як споживача житлово-комунальних послуг не порушенні є безпідставним та необґрунтованим.

8. 17 вересня 2018 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Стародуб О.П., суддів Анцупова Т.О., Бучик А.Ю.

9. Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження за даною касаційною скаргою.

10. У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду Анцупової Т.О. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 13), на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 26 травня 2020 року №870/0/78-20, здійснено повторний автоматизований розподіл касаційної скарги, за результатом якого визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Стародуб О.П., судді Бучик А.Ю., Єзеров А.А.

11. На підставі службової записки судді-доповідача Стародуба О.П. від 02 червня 2020 року № 1373/0/64-20 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судових справ, у зв`язку з відпустами Бучик А.Ю., Берназюка Я.О. та Коваленка Н.В., на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 02 червня 2020 року №902/0/78-20, здійснено повторний автоматизований розподіл касаційної скарги, за результатом якого визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Стародуб О.П., судді Мороз Л.Л., Єзеров А.А.

12. Суддею-доповідачем Стародуб О.П., суддями Мороз Л.Л.. Єзеров А.А. заявлено самовідводи, які обґрунтовані порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 КАС України, а саме без урахування спеціалізації.

13. Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2020 року заяви суддів Стародуба О.П., Мороз Л.Л.. Єзерова А.А. про самовідвід задоволено. Відведено суддів Стародуба О.П., Мороз Л.Л.. Єзерова А.А. від участі у розгляді справи № 513/724/17.

14. 04 червня 2020 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.

15. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 23 червня 2020 року дана касаційна скарга була прийнята до провадження, закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позиція інших учасників справи

16. 23 жовтня 2018 року від Саратської селищної ради Одеської області надійшов відзив на касаційну скаргу, де відповідач посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а рішення прийняті судами попередніх інстанцій залишити без змін. Вказують на те, що приймаючи оскаржуване рішення Саратська селищна рада діяла в межах своєї компетенції, визначеної Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

17. Від третьої особи відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

18. Рішенням Саратської селищної ради від 16 травня 2012 року № 563 створено комунальне підприємство «Сарата Комунсервіс», метою діяльності якого є, зокрема, надання житлово-комунальних послугу (водопостачання та водовідведення населенню і підприємствам, а також ремонт, будівництво і реконструкція водопровідних мереж, вивезення побутових та промислових відходів, тощо).

19. У зв`язку із збільшенням податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення цін на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси комунальне підприємство «Сарата Комунсервіс» провело коригування встановлених цін/тарифів на житлово комунальні послуги.

20. 19 березня 2017 року комунальне підприємство «Сарата Комунсервіс» подало до Саратської селищної ради Саратського району Одеської області на затвердження сформоване економічне обґрунтування підвищення тарифів на комунальні послуги із доведенням цих обставин споживачам послуг на відповідній території в засобах масової інформації у виданні від 18 березня 2017 року.

21. Розглянувши та обговоривши подані комунальним підприємством «Сарата Комунсервіс» документи щодо необхідності перегляду тарифів на комунальні послуги у 2017 році, у зв`язку із підвищенням цін на енергоносії, мінімальної заробітної плати та інших платежів, з метою приведення рівня відшкодування споживачами економічної обґрунтованої вартості послуг водопостачання та водовідведення, вивезення твердих побутових відходів, безперебійного забезпечення питною водою жителів селища Сарата, забезпечення екологічної безпеки населення і належного санітарного утримання території Саратської селищної ради, рішенням Виконавчого комітету Саратської селищної ради від 24 квітня 2017 року № 32 погоджено розроблені тарифи на послуги водопостачання, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів, що надаються комунальним підприємством «Сарата Комунсервіс» у визначених розмірах у відповідності до норм споживання комунальних послуг.

22. Доручено адміністрації комунального підприємства «Сарата Комунсервіс» довести до відома жителів селища Сарата та керівників організацій, підприємств, установ, розташованих на території селищної ради інформацію про зміну тарифів на надання комунальних послуг з 01 травня 2017 року через засоби масової інформації.

23. Пунктом 1 рішення Саратської селищної ради Саратського району Одеської області від 26 квітня 2017 року №440-VІІ встановлено тарифи на послуги водопостачання, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів у селищі Сарата Саратського району Одеської області з 01 травня 2017 року.

24. Згідно Додатку 1 до Рішення від 26 квітня 2017 року №440-VІІ (Тарифи для населення, бюджетних установ та інших споживачів смт. Сарата) вирішено, що тарифи відносно водопостачання: згідно лічильника, м.куб. становить 15,5 грн.; ванна в квартирі, з 1 люд./місяць - 69,9 грн.; кран в квартирі, з 1 люд./місяць - 44,3 грн.; вулична колонка, з 1 люд./місяць - 23,3 грн.; дворова колонка (приватний сектор) з 1 люд./місяць - 69,9 грн.; бюджетні установи, м.куб. - 21,8 грн.; інші споживачі, м.куб. - 21,8 грн.

25. Тарифи відносно водовідведення: згідно лічильника, м.куб. становить 16,9 грн.; ванна в квартирі, з 1 люд./місяць - 76,1 грн.; кран в квартирі, з 1 люд./місяць - 48,2 грн.; бюджетні установи, м.куб. - 19,4 грн.; інші споживачі, м.куб. - 19,4 грн.

26. Тарифи відносно вивозу побутових відходів: будинки приватного сектору з 1 люд./місяць - 20,6 грн.; споживачі одноквартирні та багатоквартирні дома, з 1 люд./місяць - 17,7 грн.; бюджетні установи м.куб. - 163,4 грн.; інші споживачі м.куб. - 163,4 грн.

27. Пунктом 2 Рішення від 26 квітня 2017 року №440-VІІ вирішено затвердити норми споживання комунальних послуг (Додаток 2 до рішення).

28. Пунктами 3, 4 Рішення від 26 квітня 2017 року №440-VІІ визначено оприлюднити зазначений акт у засобах масової інформації. Покласти контроль за виконанням рішення на постійні комісії селищної ради з бюджету та фінансово-економічних питань, розвитку ринкових відносин та питань регуляторної політики, з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства, розвитку інфраструктури та благоустрою селища, з питань законності, правопорядку та захисту прав громадян, питань депутатської діяльності, етики та гласності.

29. Фактично вказаним актом вирішено провести коригування діючих по селищу тарифів на послуги із вивезення твердих побутових відходів, водопостачання і водовідведення для відповідних категорій споживачів.

30. Не погоджуючись із рішенням органу місцевого самоврядування, посилаючись на його необґрунтованість, а також порушення селищною радою порядку прийняття вказаного акту, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх інтересів в одержанні належних житлово-комунальних послуг.

Позиція Верховного Суду

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

31. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду справ» (далі - Закон № 460-IX).

32. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

33. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

34. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

35. Згідно частини 3 статті 211 КАС України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права, що кореспондує нормі частини 4 статті 328 КАС України (в редакції чинній після 15 грудня 2017 року).

36. Предметом судового контролю у даній справі є правомірність прийняття Саратською селищною радою Саратського району Одеської області рішення «Про встановлення тарифів на послуги водопостачання, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів у селищі Сарата Саратського району Одеської області» № 440-VIІ від 26 квітня 2017 року.

37. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що тарифи на житлово-комунальні послуги в Україні формуються та встановлюються на підставі вимог чинного законодавства та нормативно-правової бази.

38. Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24 червня 2004 року (далі - Закон № 1875-IV, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, серед іншого, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

39. Повноваження органів місцевого самоврядування щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги визначено статтею 7, 14 Закону, а також статтею 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21 травня 1997 року (далі - Закон № 280/97-ВР, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

40. Так, згідно пп.2 п. «а» статті 28 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

41. Згідно з частиною 2 статті 14 Закону № 1875-IV встановлено, що ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

42. Пунктом 1 статті 15 Закону № 1875-IV визначено, що мінімальні норми житлово-комунальних послуг встановлюються з метою забезпечення санітарно-гігієнічних вимог проживання людей та їх перебування в приміщеннях, забезпечення технічних вимог до експлуатації будинку (споруди), підтримання несучої спроможності конструкцій та експлуатаційних характеристик внутрішньобудинкових мереж і систем.

43. Відповідно до частин 1, 2, 3 та 10 статті 31 Закону № 1875-IV порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України. Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів. Органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).

43.1. У разі зміни протягом строку дії цін/тарифів обсягу окремих складових економічно обґрунтованих витрат з причин, які не залежать від виконавця/виробника, зокрема, збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, виконавці/виробники проводять коригування встановлених цін/тарифів на житлово-комунальні послуги і подають на затвердження до органу, уповноваженого здійснювати встановлення таких цін/тарифів. При цьому перерахунок цін/тарифів може проводитися шляхом коригування лише тих складових структури цін/тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення. При коригуванні додатково враховується компенсація втрат (або вилучення необґрунтовано отриманих прибутків) від застосування не скоригованої на зміну вартості окремих витрат ціни/тарифу в період до встановлення скоригованих цін/тарифів.

43.2. Орган, уповноважений здійснювати встановлення цін/тарифів, зобов`язаний прийняти рішення про коригування тарифу не пізніше ніж через 10 днів з дня отримання відповідного подання.

44. Обсяг фактичних витрат на послуги водопостачання, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» від 01 червня 2011 року № 869.

45. Як слідує з оскаржуваного позивачем рішення Саратської селищної ради Одеської області від 26 квітня 2017 року №440-VII відповідачем встановлено (скориговано) діючі тарифи на послуги із водопостачання, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів у селищі Сарата Саратського району Одеської області з 01 травня 2017 року. Даним рішення був затверджений тариф відносно водопостачання: згідно лічильника, м.куб. становить 15,5 грн.; ванна в квартирі, з 1 люд./місяць - 69,9 грн.; кран в квартирі, з 1 люд./місяць - 44,3 грн.; вулична колонка, з 1 люд./місяць - 23,3 грн.; дворова колонка (приватний сектор) з 1 люд./місяць - 69,9 грн.; бюджетні установи, м.куб. - 21,8 грн.; інші споживачі, м.куб. - 21,8 грн. Тарифи відносно водовідведення: згідно лічильника, м.куб. становить 16,9 грн.; ванна в квартирі, з 1 люд./місяць - 76,1 грн.; кран в квартирі, з 1 люд./місяць - 48,2 грн.; бюджетні установи, м.куб. - 19,4 грн.; інші споживачі, м.куб. - 19,4 грн. Тарифи відносно вивозу побутових відходів: будинки приватного сектору з 1 люд./місяць - 20,6 грн.; споживачі одноквартирні та багатоквартирні дома, з 1 люд./місяць - 17,7 грн.; бюджетні установи м.куб. - 163,4 грн.; інші споживачі м.куб. - 163,4 грн.

46. Разом з тим, судами попередніх інстанцій не перевірено економічної обґрунтованості встановлення та коригування тарифів, а також дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» від 01 червня 2011 року № 869, зокрема, коригування лише складових витрат, за якими відбулися цінові зміни у бік збільшення (зменшення), а також визначення коефіцієнту зміни витрат, пов`язаних з наданням послуг, за встановленої формулою та виходячи з обґрунтованих, підтверджених належними та допустимими доказами всіх складових.

47. Більше того, апеляційний суд переглядаючи рішення суду першої інстанції також не застосував постанову Кабінету Міністрів України «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» від 01 червня 2011 року № 869 до спірних правовідносин та відповідно не перевірив її дотримання відповідачем під час прийняття спірного рішення, незважаючи на те, що на ці порушення вказував позивач в апеляційній скарзі.

48. Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30 липня 2012 року № 390 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2012 року за № 1380/21692; Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 130 від 5 червня 2018 року, однак був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено Порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад», який визначає механізм доведення суб`єктами господарювання, що виробляють або надають житлово-комунальні послуги, до відома споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та врахування відповідної позиції територіальних громад при встановленні уповноваженими органами тарифів на житлово-комунальні послуги (далі - Порядок № 390).

49. Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 390 суб`єкти господарювання здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

50. Пунктом 2.2 Порядку № 390 передбачено, що протягом п`яти робочих днів з дня подання відповідних розрахунків до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, суб`єкти господарювання інформують споживачів про намір здійснити зміну тарифів за визначеними цим Порядком способами.

51. Згідно із пунктом 2.3 Порядку № 390 суб`єктами господарювання, що надають комунальні послуги (послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до відома споживачів доводиться така інформація: загальний розмір тарифу та його структура (плановані витрати за елементами, прибуток, податок на додану вартість); обґрунтування причин зміни тарифу (зазначення розміру діючого тарифу та відсотка відшкодування затвердженим тарифом собівартості, планового економічно обґрунтованого тарифу, дати, коли тариф востаннє переглядався, причин перегляду тарифу, зазначення відсотка зростання основних складових тарифу (заробітної плати, електроенергії, паливно-мастильних матеріалів), визначення відсотка підвищення тарифу тощо); інша додаткова інформація, визначена суб`єктом господарювання та/або органом, уповноваженим встановлювати тарифи.

51.1. Зазначена інформація доводиться до відома споживачів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет (за наявності), у друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (перевага надається друкованим засобам масової інформації органу місцевого самоврядування), веб-сайті суб`єкта господарювання (за наявності) та, за необхідності, шляхом розміщення на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування в населених пунктах, де споживачі отримують відповідні послуги.

51.2. Суб`єкт господарювання додатково може також доводити до відома споживачів інформацію за допомогою радіо, телебачення та способу, визначеного статутом територіальної громади.

52. Пунктом 2.6 Порядку № 390 передбачено, що способи доведення до відома споживачів інформації не обмежуються тими, що передбачені цим Порядком.

53. Інформація повинна бути повною, змістовною та достовірною (пункт 2.7 Порядку № 390).

54. Як передбачено пунктами 2.8, 2.9 Порядку № 390, у процесі доведення до відома споживачів інформації усі зауваження і пропозиції фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань підлягають реєстрації та обов`язковому розгляду суб`єктом господарювання.

54.1. Зауваження і пропозиції, які отримані органом, уповноваженим встановлювати тарифи, надсилаються для розгляду суб`єкту господарювання. За результатами такого розгляду суб`єкт господарювання приймає рішення про їх урахування чи відхилення.

54.2. Суб`єкт господарювання в установленому законодавством порядку повідомляє споживача, який надав свої пропозиції та зауваження, про їх урахування або відхилення. При цьому у разі відхилення пропозицій і зауважень суб`єктом господарювання надаються споживачеві обґрунтовані пояснення.

55. У разі врахування зауважень і пропозицій суб`єкт господарювання здійснює перерахунок тарифу та передає його органу, уповноваженому встановлювати тарифи, листом з висловленою позицією та відповідними обґрунтуваннями (пункт 2.10 Порядку № 390).

56. Згідно з пунктом 2.11 Порядку № 390, у разі відсутності пропозицій та зауважень від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань або вмотивованого їх відхилення, суб`єкт господарювання письмово сповіщає про це орган, уповноважений встановлювати тарифи.

57. Відповідно до пунктів 2.12, 2.13 Порядку № 390, строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження і пропозиції, встановлюється суб`єктом господарювання, але він не може бути меншим за 14 календарних днів та більшим ніж 20 календарних днів з дня повідомлення споживачів про намір здійснити зміну тарифів на житлово-комунальні послуги.

57.1. Суб`єктом господарювання під час доведення до відома споживачів інформації обов`язково зазначається строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження і пропозиції, а також повідомляється адреса, на яку необхідно їх надсилати.

58. Згідно із пунктом 2.14 Порядку № 390 контроль за дотримання суб`єктами господарювання порядку доведення до відома споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад здійснюється органами, уповноваженими встановлювати тарифи, відповідно до їх повноважень, визначених чинним законодавством.

59. Відповідно до пункту 10 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово-комунальних послуг.

60. Вирішуючи даний спір суд першої інстанцій, із висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач приймаючи спірне рішення діяв в межах своїх повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки інформація про заміну тарифів доведена до відома споживачів шляхом опублікування у виданні місцевій районній газеті «Час.Люди.Події.» від 18 березня 2017 року, тобто доведена фізичним і юридичним особам у спосіб, передбачений п.2.2 Порядку доведення до споживачів інформації перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну тарифів з обслуговуванням її необхідності та врахування відповідної позиції територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30 липня 2012 року.

61. Однак, судами попередніх інстанцій не перевірено чи оприлюднювався до відома мешканців селища Сарата проект рішення Саратської селищної ради Саратського району Одеської області від 26 квітня 2017 року № 440-VII про встановлення тарифів на послуги водопостачання, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет та веб-сайті суб`єкта господарювання (за наявності), для надання можливості фізичним та юридичним особам надати свої пропозиції та зауваження до рішення.

62. Надання третьою особою оголошення в газету «Час.Люди.Події.» від 18 березня 2017 року щодо подання до Саратської селищної ради Саратського району Одеської області розрахунків щодо тарифів на послуги водопостачання, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів, не звільняє орган місцевого самоврядування від оприлюднення проекту рішення про встановлення тарифу, доведення його до відома зацікавлених осіб - споживачів.

63. За таких обставин, Верховний Суд констатує, що суди першої та апеляційної інстанції порушили норми матеріального права, оскільки не перевірили економічну обґрунтованість та прозорість запровадження механізму коригування тарифів на послуги водопостачання, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів у селищі Сарата Саратського району Одеської області, а також процедури прийняття оскаржуваного рішення відповідачем.

64. Зважаючи на встановлені судами обставини, Суд вважає висновки судів першої та апеляційної інстанції передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлено статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

65. Суд апеляційної інстанції не звернув увагу не неповноту встановлених обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, судом першої інстанції та не усунув цього недоліку в ході апеляційного провадження, що є порушенням статей 9, 242, 308 КАС України.

66. Викладене в сукупності дає підстави для висновку про недотримання судами принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

67. Виходячи із змісту принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві саме на суд покладається обов`язок визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

68. Оскільки вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами попередніх інстанцій, тому з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні) відсутня можливість перевірити правильність його висновків в цілому по суті спору.

69. За наведених обставин, Верховний Суд приходить до висновку, що висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на неповно встановлених обставинах справи.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

70. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

71. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 3 статті 341 КАС України).

72. Відповідно до частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

73. Згідно частини 4 статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

74. З огляду на викладене, а також ураховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів не було з`ясовано належним чином обставини справи, в той час як їх не встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

75. Таким чином, з огляду на приписи частини 2 статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Висновки щодо розподілу судових витрат

76. З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Саратського районного суду Одеської області від 13 березня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року у справі № 513/724/17 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Саратського районного суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду