Як ми вже повідомляли, українська пара Олександр ІОЙШЕР/Владислав ХРИСТОВ стала третьою на етапі європейського туру зі снігового волейболу. Владислав Христов в інтерв’ю прес-службі ФВУ поділився враженнями від дебюту України у новому різновиді волейболу.

ПІДГОТОВКА ТА УЧАСТЬ

- Владиславе, по-перше, напевно слід привітати з найвищим досягненням у кар’єрі?

- Напевно так, хоча дуже складно це оцінювати як досягнення, адже це все ж таки сніговий волейбол, а не пляжний чи класичний. Хоча, звісно, для мене це перша нагорода міжнародного рівня.

- Чому вирішили зіграти на турнірі зі снігового волейболу?

- Мій напарник на турнірі Олександр Іойшер вже давно думав зіграти на такому турнірі. Планувалося, що поїде інший гравець, але не вийшло, і Саша запросив мене – ми грали влітку на турнірах з пляжного волейболу, тож мали певний досвід виступу в парі.

- Якось спеціально готувалися до змагань?

- Та ні, грали з листа. Хотіли безпосередньо перед турніром випробувати майданчик, але запізнився літак, тож вийшло, як говорять, з корабля на бал. 

СПЕЦИФІКА

- Якими були перші враження від гри у волейбол на снігу?

- Десь схоже на пляжний волейбол, але є свої особливості. Я би сказав, що сніговий волейбол більш травмонебезпечний, адже сніг може бути різний за структурою. Якщо погода тепла, то він рихлий, якщо мінусова температура, то він жорсткий, тож є більше шансів посковзнутися.

Також було незвично в плані дихання, адже ми грали у горах, на висоті 2500 м над рівнем моря, і це непросто у фізичному плані. В цілому, враження добрі. Була сонячна погода, тож грати було приємно.

- Яким був сніг на цих змаганнях?

- Погода була тепла, тож сніг був рихлим. Настільки рихлим, що я одного разу після приземлення провалився десь по коліно.

- А як виконувати у сніговому волейболі якісь дії на блоці чи в атаці?

- Приблизно так само, як на піску. З десяти стрибків десь сім проходять, як і у пляжному волейболі, в решті – не виходить: можеш посковзнутися, чи ще щось.

- Яка екіпіровка у сніговому волейболі?

- На ногах футбольні бутси з шипами, щоб не ковзати – саме таку обув використовують у сніговому волейболі, і це дуже допомогло. Крім цього, звісно, необхідна спеціальна екіпіровка – термофутболка та термоштани.

ПІДСУМКИ

- За рахунок чого намагалися досягати успіху?

- Партії в сніговому волейболі короткі – граються до 11-ти очок – тож треба було припускатися якомога менше своїх помилок. Особливо ніде не ризикували. Якщо бачимо, що гра рівна, то треба було вже ризикувати – наприклад, на подачі. За рахунок цього ми і досягали результату.

- Результатом напевно задоволені – третє місце, що скажете на рахунок організації?

- Все було відмінно. Жили у доброму готелі, харчування теж на рівні, класна організація, доброзичлива атмосфера на самих змаганнях – музика, танці. Нехай мені немає з чим порівнювати, але мені дуже сподобалося.

- Як там у класика, за чий рахунок цей банкет?

- За свій. Але воно коштувало того. Ми і гроші відбили, і задоволення отримали, і результату досягли.

СПРАВИ КЛАСИЧНІ

- Цього тижня вас чекають важливі ігри у складі березівського «Заваіра» у 7-му турі вищої ліги. Наскільки ці снігові баталії завадили підготовці до цих змагань?

- Так, я вже тренувався у складі «Заваіра» після повернення Туреччини, і відчуття після участі в змаганнях у сніговому волейболі трохи інші, ніж зазвичай. Адже з тренувального графіку команди я все ж таки вибився. Взагалі-то, тільки ігри покажуть, наскільки це завадило.

- Як розцінюєте шанси «Заваіра» на потрапляння в першу четвірку?

- Вважаю, що нам це по силам. У фінал ми повинні виходити обов’язково.

- Націлюєтеся на дві перемоги в останньому турі?

- Для початку треба виграти у «Олюртранса» в першому матчі. Але й з «Булавою» теж націлені достойно зіграти – треба дізнатися, що це за суперник, адже з ним напевно гратимемо в четвірці, якщо потрапимо туди.

Настрій перед виїздом відмінний, щоправда, у нас є деякі зміни у складі, але, сподіваюсь ми впораємося з цим. Тож націлені ми  на дві перемоги.

Прес-служба ФВУ

Фото сайту ЄКВ