В день пам’яті і примирення та 72-річниці дня Перемоги над нацизмом у другій світовій війні, вшановуючи пам'ять загиблих ми схиляємо голови у знак поваги та великої данини полеглим. Ми схиляємось перед доблесними фронтовиками і працівниками тилу за внесок у велику перемогу, за післявоєнний  героїзм у відновленні народного господарства, за науку життя, яку вони передають молоді. У вічному боргу наше покоління перед ветеранами війни, яких все менше залишається в життєвому строю.

За традиціями, що  сформувались, напередодні свят в читальному залі Саратської районної бібліотеки відбулась зустріч з кавалером чотирьох медалей «За Відвагу», героєм другої світової війни – Олексієм Юхимовичем Прокоф’євим.

Його життя – це майже вікова історія нашого краю, а його доля – це приклад того, як треба жити, не дивлячись на те, які виклики людині робить життя.  Він пройшов війну простим солдатом з ручним кулеметом в складі  57-й армії ІІІ Українського фронту. На фронт Олексій Юхимович був мобілізований в серпні 1944 року, прийняв участь у визволенні  Румунії, Болгарії, Югославії, Угорщини, Австрії та Чехії. За ратний і трудовий подвиг нагороджений 4 медалями «За Відвагу», медалями «За взяття Відня», «За перемогу над Німеччиною», «За визволення Белграда», Орденами Вітчизняної війни першого ступеню та Богдана Хмельницького, медаллю  «Ветеран праці».

         Оплесками  зал зустрів 92-річного Героя. Олексій Юхимович Прокоф’єв – проста і скромна людина. Він стрункий, підтягнутий, зберіг ясність розуму, хорошу пам'ять, знаходиться в доброму гуморі.

         Ведучі заходу: методист – завідуюча районним історико -  краєзнавчим музеєм Любов Михайлівна Клим та завідуюча відділом обслуговування районної бібліотеки Валентина Павлівна Парфута провели екскурс по бойовому шляху солдата Прокоф’єва, який  супроводжувався показом слайдів із світлинами сімейного альбому  родини Олексія Юхимовича. Із цікавістю присутні переглянули   відео, на якому Олексій Юхимович розповідає про мобілізацію, свої перші бої та  про події, за що отримав нагороди.

         Хвилиною мовчання та молитвами згадали тих, хто загинув на тій війні  і тих, хто помер вже після неї.

         Вшановуючи Героя, а в його особі всіх учасників другої світової війни, з піснями «Не будите журавлей», «Мати ходить на курган» та «Победу празднует народ», «В чистим полі» і «Миру мир» виступили хор ветеранів  КЗ «Саратський РБК»(кер. С.Яровенко, аком. М.Костов) та  юна виконавиця Ганна Желева. Місцева поетеса Тетяна Романець присвятила  вірш на честь   Олексія Юхимовича «Так судьба распорядилась», який зачитали ведучи.

         У своєму виступі Олексій Юхимович Прокоф’єв відзначив, що його покоління виконало свій обов’язок захищати Батьківщину, як і зараз на сході країни хлопці захищаючи Батьківщину  виборюють її незалежність. Розповів  ветеран про своє життя після війни, побажав всім миру, злагоди. Подякував організаторам зустрічі - Саратському районному історико-краєзнавчому  музею і Саратській районній бібліотеці за те, що привертають увагу громадськості до історичних подій .

         Гостями зустрічі були учні 8-г, 9- г та 10-Б класів Саратського НВК ЗОШ І-ІІІ – гімназія та  активні громадяни. Привітали Героя керівник апарату  Саратської РДА – Лілія Власівна Кімліченко, голова районної організації ветеранів  Іван Федорович Сапунов, помічник -  консультант народного депутата Верховної Ради України А.І. Кіссе  Вікторія Георгіївна Іожиця, земляки героя:сільський голова  с. Михайлівка -  Іван Дмитрович Іванов, директор Михайлівської школи-інтернату Віктор Андрійович Спориш,  які від щирого серця  побажали ветерану міцного здоров’я, довголіття, миру. Депутат Саратської селищної ради Тетяна Іллівна Алєксєєва привітала ветерана від  селищного голови, виконкому та депутатського корпусу селищної ради подарувавши сертифікат на отримання грошової допомоги.  Про зустріч Олексію Юхимовичу Прокоф’єву будуть нагадувати книги  П.Узунова «У истоков Сараты» та В.Г. Козярчук «Михайловка».

         Ми схиляємось перед доблесними фронтовиками і працівниками тилу за внесок у велику перемогу, за післявоєнний  героїзм у відновленні народного господарства, за науку життя, яку вони передають молоді.