Щороку на початку весни український народ вшановує свого безсмертного пророка - Тараса Григоровича Шевченка. Сьогодні,  9 березня минає 203-а річниця від дня народження Великого Кобзаря, а, завтра, 10 березня – 156-і роковини смерті.

    Життя Великого Кобзаря є прикладом свідомого вибору людини, яка обрала нелегку, сповнену випробувань і боротьби дорогу служіння рідному народові. Тарас Григорович Шевченко прожив  лише 47 років. З них 34 роки провів у неволі: 24 роки - під ярмом кріпацтва і понад 10 років - у найжорсткіших умовах заслання. А решту - 13 "вільних" років перебував під невсипущим наглядом жандармів.

      Великий Кобзар став знаковою особистістю не лише української, а й світової літератури, здобувши право на безсмертя. Ім’я  геніального  співця українського народу по праву стоїть в одному ряду з такими всесвітньо відомими класиками, як Гомер і Шекспір, Пушкін і Толстой, Гете і Байрон, Шіллер і Гейне, Бальзак і Гюго, Міцкевич і Бернс, Руставелі і Нізамі, чия мистецька спадщина стала надбанням усього передового людства. 

       Для нас Тарас Шевченко - символ чесності, правди і безстрашності.  Творчість Шевченка стала духовною основою формування сучасної української нації. Для українців усіх наступних поколінь він став потужним джерелом національної свідомості, символом України.  Його думи, вірші, пісні - зігріті гарячою любов'ю до Батьківщини, пройняті священною ненавистю до ворогів і гнобителів нашого народу.

    «Шевченківські дні» в Саратському районі розпочалися з урочистого мітингу та покладання квітів до пам’ятника Кобзарю в селищі Сарата. У заходах взяли участь керівництво району – в.о. голови райдержадміністрації Переправка Ю.П. та  заступник голови районної ради Небога О.І., Саратський селищний голова  Негодяєв А.Л., працівники органів влади, установ та організацій, учнівська молодь, представники політичних партій і громадських організацій, військовослужбовці, учнівська молодь та жителі селища.

     В ході  поетичного флеш-мобу  у виконанні дітей та дорослих:  вихованців дитячого садка, учнів Сарастької школи-гімназії, ведучих свята, поета-переселенця Івана Захарченка та громадської активістки Вікторії Іожиці  прозвучали відомі вірші та уривки з поем  Тараса Шевченка,  урочистості супроводжували записи пісень на вірші Кобзаря - «Реве та стогне Дніпр широкий», «Думи, мої думи мої», «Заповіт».

        Шевченко як явище велике й вiчне. Волею iсторiї вiн ототожнений з Україною i  має продовження в існуванні нашої держави. Вiн росте й розвивається в часi, вбираючи в себе новi днi i новий досвiд народу, вiдзиваючись на новi болi й думи.  Саме тому Шевчкенко є актуальним завжди - навіть  через півтора століття після його смерті твори, написані Великим Кобзарем, хвилюють, навчають, тривожать наші душі.