Олексій Шум виграв суд у справі щодо оскарження та скасування рішення Саратської селищної ради Одеської області  «Про встановлення тарифів на послуги водопостачання, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів у селищі Сарата Саратського району Одеської області» від 26 квітня 2017 року №440-VII. 

Ще у серпні місяці 2017 року Шум О.О. звернувся до суду та оскаржив вищезазначене рішення, оскільки вважає, що воно не містить конкретного визначення житлово-комунальних послуг, за які встановлюються нові тарифи, а також прийняте без наявності належного економічного обґрунтування їх рівня і тарифоутворення. Разом з цим, під час прийняття оскаржуваного рішення не дотримано термін доведення споживачам вказаного акту до дня введення його в дію та процедуру визначення виконавця послуг щодо вивезення твердих побутових відходів на конкурсних засадах. Зазначені обставини у сукупності свідчать про те, що селищна рада під час виконання своїх завдань діяла не у відповідності до закону, необґрунтовано, чим порушила інтереси позивача як споживача наведених послуг.

Раніше у статті Суд по тарифам на комунальні послуги ми зазначали читачу новину про те, що Верховний Суд скасував Рішення Саратського районного суду Одеської області від 13 березня 2018 року, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року, де в задоволенні позовних вимог Шуму О.О. було відмовлено. Верховний Суд направив справу на новий розгляд.

Отже Арцизським районним судом Одеської області було розглянуто справу та позовні вимоги повністю задоволено. Після набрання чинності рішенням суду постане питання наслідків визнання незаконним рішення Саратської селищної ради від 26.04.2017 року №440-VII, оскільки сплачені споживачами послуги фінансово були обгрунтовані незаконним документом. Чи не постає питання перерахунку?

Повний текст рішення у справі нижче.

Справа № 513/724/17

Провадження № 2-а/492/6/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Арцизький районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Варгаракі С.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Саратської селищної ради Саратського району Одеської області, за участю третьої особи Комунального підприємства «Сарата Комунсервіс» про визнання противоправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Саратської селищної ради Саратського району Одеської області Про встановлення тарифів на послуги водопостачання, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів у селищі Сарата Саратського району Одеської області від 26.04.2017 року №440-VII.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування не містить конкретного визначення житлово-комунальних послуг, за які встановлюються нові тарифи, а також прийняте без наявності належного економічного обґрунтування їх рівня і тарифоутворення. Разом з цим, під час прийняття оскаржуваного рішення не дотримано термін доведення споживачам вказаного акту до дня введення його в дію та процедуру визначення виконавця послуг щодо вивезення твердих побутових відходів на конкурсних засадах. Зазначені обставини у сукупності свідчать про те, що селищна рада під час виконання своїх завдань діяла не у відповідності до закону, необґрунтовано, чим порушила інтереси позивача як споживача наведених послуг.

Розпорядженням Саратського районного суду Одеської області від 02.07.2020 року адміністративна справа була передана на розгляд Арцизького районного суду Одеської області, як найбільш територіально наближеного суду.

Ухвалою судді від 10 липня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін. Водночас даною ухвалою для учасників справи встановлені порядок та строки щодо виконання процесуальних дій.

Від відповідача та третьої сторони у встановлені строки відзив на адміністративний позов не надходив.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від сторін не надходило, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що пунктом 1 рішення Саратської селищної ради Саратського району Одеської області від 26.04.2017 року №440-VІІ встановлено тарифи на послуги водопостачання, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів у селищі Сарата Саратського району Одеської області з 01.05.2017 року.

Згідно Додатку 1 до Рішення від 26.04.2017 року №440-VІІ (Тарифи для населення, бюджетних установ та інших споживачів смт. Сарата) вирішено, що тарифи відносно водопостачання: згідно лічильника, м.куб. становить 15,5 грн.; ванна в квартирі, з 1 люд./місяць - 69,9 грн.; кран в квартирі, з 1 люд./місяць - 44,3 грн.; вулична колонка, з 1 люд./місяць - 23,3 грн.; дворова колонка (приватний сектор) з 1 люд./місяць - 69,9 грн.; бюджетні установи, м.куб. - 21,8 грн.; інші споживачі, м.куб. - 21,8 грн.

Тарифи відносно водовідведення: згідно лічильника, м.куб. становить 16,9 грн.; ванна в квартирі, з 1 люд./місяць - 76,1 грн.; кран в квартирі, з 1 люд./місяць - 48,2 грн.; бюджетні установи, м.куб. - 19,4 грн.; інші споживачі, м.куб. - 19,4 грн.

Тарифи відносно вивозу побутових відходів: будинки приватного сектору з 1 люд./місяць - 20,6 грн.; споживачі одноквартирні та багатоквартирні дома, з 1 люд./місяць - 17,7 грн.; бюджетні установи м.куб. - 163,4 грн.; інші споживачі м.куб. - 163,4 грн.

Пунктом 2 Рішення від 26.04.2017 року №440-VІІ вирішено затвердити норми споживання комунальних послуг (Додаток 2 до рішення).

Пунктами 3, 4 Рішення від 26.04.2017 року №440-VІІ визначено оприлюднити зазначений акт у засобах масової інформації. Покласти контроль за виконанням рішення на постійні комісії селищної ради з бюджету та фінансово-економічних питань, розвитку ринкових відносин та питань регуляторної політики, з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства, розвитку інфраструктури та благоустрою селища, з питань законності, правопорядку та захисту прав громадян, питань депутатської діяльності, етики та гласності.

Фактично вказаним актом вирішено провести коригування діючих по селищу тарифів на послуги із вивезення твердих побутових відходів, водопостачання і водовідведення для відповідних категорій споживачів.

Підставою для прийняття оспорюваного рішення стало звернення підприємства-виконавця КП Сарата Комунсервіс від 09.03.2017 року із відповідними поясненнями та розрахунками щодо встановлення тарифів з водопостачання, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів, обґрунтоване необхідністю збільшення вартості послуг через підвищенням вартості паливно-мастильних матеріалів, запчастин, електричної енергії, мінімальної заробітної плати працівників, вартості реагентів для знезаражування питної води, інших операційних та загальновиробничих витрат (а.с. 100-115).

Статтею 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги № 1875-IV від 24 червня 2004 року (далі - Закон № 1875-IV, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, серед іншого, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Повноваження органів місцевого самоврядування щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги визначено статтею 7, 14 Закону, а також статтею 28 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні №280/97-ВР від 21 травня 1997 року (далі - Закон № 280/97-ВР, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, згідно пп.2 п. а статті 28 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Згідно з частиною 2 статті 14 Закону № 1875-IV встановлено, що ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Пунктом 1 статті 15 Закону № 1875-IV визначено, що мінімальні норми житлово-комунальних послуг встановлюються з метою забезпечення санітарно-гігієнічних вимог проживання людей та їх перебування в приміщеннях, забезпечення технічних вимог до експлуатації будинку (споруди), підтримання несучої спроможності конструкцій та експлуатаційних характеристик внутрішньобудинкових мереж і систем.

Відповідно до частин 1, 2, 3 та 10 статті 31 Закону № 1875-IV порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України. Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів. Органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).

У разі зміни протягом строку дії цін/тарифів обсягу окремих складових економічно обґрунтованих витрат з причин, які не залежать від виконавця/виробника, зокрема, збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, виконавці/виробники проводять коригування встановлених цін/тарифів на житлово-комунальні послуги і подають на затвердження до органу, уповноваженого здійснювати встановлення таких цін/тарифів. При цьому перерахунок цін/тарифів може проводитися шляхом коригування лише тих складових структури цін/тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення. При коригуванні додатково враховується компенсація втрат (або вилучення необґрунтовано отриманих прибутків) від застосування не скоригованої на зміну вартості окремих витрат ціни/тарифу в період до встановлення скоригованих цін/тарифів.

Орган, уповноважений здійснювати встановлення цін/тарифів, зобов`язаний прийняти рішення про коригування тарифу не пізніше ніж через 10 днів з дня отримання відповідного подання.

Обсяг фактичних витрат на послуги водопостачання, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги від 01 червня 2011 року № 869.

Як слідує з оскаржуваного рішення Саратської селищної ради Одеської області від 26 квітня 2017 року №440-VII відповідачем встановлено (скориговано) діючі тарифи на послуги із водопостачання, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів у селищі Сарата Саратського району Одеської області з 01 травня 2017 року. Даним рішення був затверджений тариф відносно водопостачання: згідно лічильника, м.куб. становить 15,5 грн.; ванна в квартирі, з 1 люд./місяць - 69,9 грн.; кран в квартирі, з 1 люд./місяць - 44,3 грн.; вулична колонка, з 1 люд./місяць - 23,3 грн.; дворова колонка (приватний сектор) з 1 люд./місяць - 69,9 грн.; бюджетні установи, м.куб. - 21,8 грн.; інші споживачі, м.куб. - 21,8 грн. Тарифи відносно водовідведення: згідно лічильника, м.куб. становить 16,9 грн.; ванна в квартирі, з 1 люд./місяць - 76,1 грн.; кран в квартирі, з 1 люд./місяць - 48,2 грн.; бюджетні установи, м.куб. - 19,4 грн.; інші споживачі, м.куб. - 19,4 грн. Тарифи відносно вивозу побутових відходів: будинки приватного сектору з 1 люд./місяць - 20,6 грн.; споживачі одноквартирні та багатоквартирні дома, з 1 люд./місяць - 17,7 грн.; бюджетні установи м.куб. - 163,4 грн.; інші споживачі м.куб. - 163,4 грн.

Проте, Саратською селищною радою Одеської області при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано економічної обґрунтованості встановлення та коригування тарифів, а також дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги від 01 червня 2011 року № 869, зокрема, коригування лише складових витрат, за якими відбулися цінові зміни у бік збільшення (зменшення), а також визначення коефіцієнту зміни витрат, пов`язаних з наданням послуг, за встановленої формулою та виходячи з обґрунтованих, підтверджених належними та допустимими доказами всіх складових.

Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги від 01 червня 2011 року № 869, Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.

Цей Порядок визначає механізм формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення для суб`єктів природних монополій, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення.

Цей Порядок застосовується під час установлення органами місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи) тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення для суб`єктів природних монополій, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб`єктів під час розрахунку зазначених тарифів.

Формування тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення здійснюється ліцензіатами відповідно до річних планів господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, у тому числі галузевих технологічних нормативів використання питної води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства з урахуванням основних особливостей технологічних процесів відповідного виробництва, техніко-економічних розрахунків, кошторисів з урахуванням ставок податків, зборів, обов`язкових платежів, цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді.

Річні плани господарської діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення складаються окремо за видами такої діяльності (водопостачання, водовідведення) на підставі фактичних за останні п`ять років та прогнозованих обсягів централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення з урахуванням укладених із споживачами договорів та інших техніко-економічних факторів, зокрема:

зміни обсягів централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення в результаті економічного розвитку населеного пункту;

здійснення заходів щодо зменшення обсягу витрат на технологічні потреби у питній воді та її втрат у процесі виробництва і транспортування, оснащення приладами обліку використання водних ресурсів, виробництва та реалізації питної води, підвищення вимог щодо якості послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення;

удосконалення технологічних процесів підйому та/або подачі води, транспортування і очищення води і стічних вод у результаті автоматизації та механізації виробництва, заміни мереж і обладнання, застосування енергозберігаючих технологій;

підвищення рівня організації виробництва та поліпшення умов праці у зв`язку з удосконаленням операційно-виробничого планування, систем управління, поліпшенням матеріально-технічного забезпечення господарської діяльності та вимог щодо економії паливно-енергетичних ресурсів.

Загальний обсяг втрат та витрат питної води, що враховується під час складання річного плану, не повинен перевищувати нормативних показників, установлених законодавством.

Річні плани господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення погоджуються уповноваженим органом в установленому законодавством порядку.

Розрахунки тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення проводяться шляхом ділення суми річних планованих витрат повної собівартості та річного планованого прибутку на планований річний обсяг централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, визначений річними планами згідно з пунктом 10 цього Порядку.

Калькулювання планованих витрат, що включається до повної собівартості централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, і планованого прибутку здійснюється у розрахунку на 12 місяців.

Планування витрат, що включаються до повної собівартості централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, здійснюється з урахуванням планованих витрат операційної діяльності та фінансових витрат, пов`язаних з діяльністю з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення. Плановані витрати групуються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном.

До планованих витрат операційної діяльності включаються:

планована виробнича собівартість централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення;

плановані адміністративні витрати, витрати на збут, інші витрати операційної діяльності, пов`язаної з централізованим водопостачанням та/або централізованим водовідведенням.

Планування витрат здійснюється із застосуванням нормативного методу на підставі державних і галузевих нормативів використання матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів, норм оплати праці, нормативів витрат з управління та обслуговування виробництва з урахуванням фактичних показників попередніх періодів та прогнозу індексів цін виробників промислової продукції на планований період відповідно до пункту 9 цього Порядку.

Витрати, об`єктивне нормування яких неможливе, плануються з урахуванням економічно обґрунтованих витрат за попередні періоди, прогнозу індексів цін виробників промислової продукції та на підставі кошторисів.

До повної планованої собівартості централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення включаються:

амортизація, визначена відповідно до вимог Податкового кодексу України;

витрати на ремонт та інше поліпшення основних фондів з урахуванням складених ліцензіатом планів виконання планово-попереджувальних робіт, проектно-кошторисної документації та кошторисів.

До тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення включається планований прибуток.

Планований прибуток визначається як сума коштів, що додається до суми повної планованої собівартості і спрямовується на здійснення заходів інвестиційної програми, погашення основної суми запозичень (кредитів/позик) та/або інвестування за рахунок власного капіталу в необоротні матеріальні та нематеріальні активи для провадження ліцензованої діяльності, забезпечення необхідного рівня прибутковості капіталу власників (нарахування дивідендів), відрахування до резервного капіталу, а також відшкодування витрат з податку на прибуток та забезпечення обігових коштів.

Планований прибуток може включати обігові коштів у розмірі, що не перевищує 2 відсотків повної планової собівартості централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (без урахування витрат на відшкодування втрат).

Ліцензіати та уповноваженні органи зобов`язані у структурі тарифів відображати складові планованого прибутку.

За рахунок планованого прибутку насамперед фінансується інвестиційна складова, обов`язковість якої передбачено Законом України “Про ціни і ціноутворення”.

Планування складової частини прибутку, що передбачається для здійснення заходів інвестиційної програми (інвестиційна складова), провадиться відповідно до інвестиційної програми ліцензіата, затвердженої згідно з його установчими документами і погодженої уповноваженими органами в установленому порядку.

Погоджена уповноваженими органами інвестиційна програма повинна містити планований обсяг використання коштів для здійснення необхідних інвестицій із зазначенням об`єктів і пооб`єктних обсягів інвестування, джерел фінансування та графіка здійснення інвестиційних заходів на планований період чи більш тривалий строк (з окремим визначенням показників планованого періоду) з відповідними техніко-економічними розрахунками та обґрунтуваннями, що підтверджують їх доцільність і ефективність.

Складова частина планованого прибутку, що спрямовується на погашення основної суми запозичень (кредитів, позик), використаних для забезпечення провадження господарської діяльності, визначається лише за тими запозиченнями (договорами), цільове використання яких узгоджено з уповноваженими органами та відсотки за користування якими враховані у складі планованих фінансових витрат.

Крім того, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30 липня 2012 року № 390 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2012 року за № 1380/21692; Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 130 від 5 червня 2018 року, однак був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено Порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад , який визначає механізм доведення суб`єктами господарювання, що виробляють або надають житлово-комунальні послуги, до відома споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та врахування відповідної позиції територіальних громад при встановленні уповноваженими органами тарифів на житлово-комунальні послуги (далі - Порядок № 390).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 390 суб`єкти господарювання здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

Пунктом 2.2 Порядку № 390 передбачено, що протягом п`яти робочих днів з дня подання відповідних розрахунків до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, суб`єкти господарювання інформують споживачів про намір здійснити зміну тарифів за визначеними цим Порядком способами.

Згідно із пунктом 2.3 Порядку № 390 суб`єктами господарювання, що надають комунальні послуги (послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до відома споживачів доводиться така інформація: загальний розмір тарифу та його структура (плановані витрати за елементами, прибуток, податок на додану вартість); обґрунтування причин зміни тарифу (зазначення розміру діючого тарифу та відсотка відшкодування затвердженим тарифом собівартості, планового економічно обґрунтованого тарифу, дати, коли тариф востаннє переглядався, причин перегляду тарифу, зазначення відсотка зростання основних складових тарифу (заробітної плати, електроенергії, паливно-мастильних матеріалів), визначення відсотка підвищення тарифу тощо); інша додаткова інформація, визначена суб`єктом господарювання та/або органом, уповноваженим встановлювати тарифи.

Зазначена інформація доводиться до відома споживачів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет (за наявності), у друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (перевага надається друкованим засобам масової інформації органу місцевого самоврядування), веб-сайті суб`єкта господарювання (за наявності) та, за необхідності, шляхом розміщення на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування в населених пунктах, де споживачі отримують відповідні послуги.

Суб`єкт господарювання додатково може також доводити до відома споживачів інформацію за допомогою радіо, телебачення та способу, визначеного статутом територіальної громади.

Пунктом 2.6 Порядку № 390 передбачено, що способи доведення до відома споживачів інформації не обмежуються тими, що передбачені цим Порядком.

Інформація повинна бути повною, змістовною та достовірною (пункт 2.7 Порядку № 390).

Як передбачено пунктами 2.8, 2.9 Порядку № 390, у процесі доведення до відома споживачів інформації усі зауваження і пропозиції фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань підлягають реєстрації та обов`язковому розгляду суб`єктом господарювання.

Зауваження і пропозиції, які отримані органом, уповноваженим встановлювати тарифи, надсилаються для розгляду суб`єкту господарювання. За результатами такого розгляду суб`єкт господарювання приймає рішення про їх урахування чи відхилення.

Суб`єкт господарювання в установленому законодавством порядку повідомляє споживача, який надав свої пропозиції та зауваження, про їх урахування або відхилення. При цьому у разі відхилення пропозицій і зауважень суб`єктом господарювання надаються споживачеві обґрунтовані пояснення.

У разі врахування зауважень і пропозицій суб`єкт господарювання здійснює перерахунок тарифу та передає його органу, уповноваженому встановлювати тарифи, листом з висловленою позицією та відповідними обґрунтуваннями (пункт 2.10 Порядку № 390).

Згідно з пунктом 2.11 Порядку № 390, у разі відсутності пропозицій та зауважень від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань або вмотивованого їх відхилення, суб`єкт господарювання письмово сповіщає про це орган, уповноважений встановлювати тарифи.

Відповідно до пунктів 2.12, 2.13 Порядку № 390, строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження і пропозиції, встановлюється суб`єктом господарювання, але він не може бути меншим за 14 календарних днів та більшим ніж 20 календарних днів з дня повідомлення споживачів про намір здійснити зміну тарифів на житлово-комунальні послуги.

Суб`єктом господарювання під час доведення до відома споживачів інформації обов`язково зазначається строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження і пропозиції, а також повідомляється адреса, на яку необхідно їх надсилати.

Згідно із пунктом 2.14 Порядку № 390 контроль за дотримання суб`єктами господарювання порядку доведення до відома споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад здійснюється органами, уповноваженими встановлювати тарифи, відповідно до їх повноважень, визначених чинним законодавством.

Відповідно до пункту 10 статті 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги , до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово-комунальних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, Саратська селищна рада Одеської області приймаючи спірне рішення, опубліковано інформація про заміну тарифів у виданні місцевій районній газеті Час.Люди.Події. від 18 березня 2017 року, тобто доведена фізичним і юридичним особам у спосіб, передбачений п.2.2 Порядку доведення до споживачів інформації перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну тарифів з обслуговуванням її необхідності та врахування відповідної позиції територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30 липня 2012 року.

Проте, відповідачем на надано доказів щодо оприлюднювався до відома мешканців селища Сарата проект рішення Саратської селищної ради Саратського району Одеської області від 26 квітня 2017 року № 440-VII про встановлення тарифів на послуги водопостачання, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет та веб-сайті суб`єкта господарювання (за наявності), для надання можливості фізичним та юридичним особам надати свої пропозиції та зауваження до рішення.

Надання третьою особою оголошення в газету Час.Люди.Події. від 18 березня 2017 року щодо подання до Саратської селищної ради Саратського району Одеської області розрахунків щодо тарифів на послуги водопостачання, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів, не звільняє орган місцевого самоврядування від оприлюднення проекту рішення про встановлення тарифу, доведення його до відома зацікавлених осіб - споживачів.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно до положень частини 6 статті 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст. 6 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Згідно ч. 3 ст. 6 КАС України, звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ст. 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи , та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. ч. 1 - 5 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція), була ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р., та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Від відповідача та третьої сторони у встановлені строки відзив на адміністративний позов не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.

Згідно до положень частини 6 статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідачем жодних доказів не надано, не доведено правомірність оскаржуваного рішення, Саратською селищною радою Одеської областіне враховано економічну обґрунтованість та прозорість запровадження механізму коригування тарифів на послуги водопостачання, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів у селищі Сарата Саратського району Одеської області, а також процедури прийняття оскаржуваного рішення відповідачем, у зв`язку з чим адміністративний позовоз підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої судові витрати підлягають відшкодуванню при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Саратської селищної ради Саратського району Одеської області, за участю третьої особи Комунального підприємства «Сарата Комунсервіс» про визнання противоправним та скасування рішення- задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Саратської селищної ради Одеської області № 440-VІІ від 26 квітня 2017 року "Про встановлення тарифів на послуги водопостачання, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів у селищі Сарата Саратського району Одеської області".

Стягнути з Саратської селищної ради Саратського району Одеської областіза рахунок бюджетних асигнувань до Саратської селищної ради Саратського району Одеської областіна користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) судові витрати за подання адміністративного позову, апеляційної та касаційної скарг, у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 640,00 грн., 960,00 грн., 1280,00 грн., що складає 2 880 (дві тисячі вісімсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 15 вересня 2020 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Саратська селищна рада Саратського району Одеської області (місце знаходження: смт. Сарата Одеської області, вул. Чкалова, буд. № 15).

Третя особа: Комунальне підприємство «Сарата Комунсервіс» (місце знаходження: смт. Сарата Одеської області, вул. Чкалова, буд. № 44).

Арцизького районного суду С.М. Варгаракі