Рідна мова дорога кожному з нас. Рідною мовою ми вимовляємо наші перші слова і найкраще висловлюємо наші думки. Відзначення Міжнародного дня рідної мови чудова нагода дізнатися щось нове про мову, про  культуру та традиції інших народів і тому до  просторої, затишної зали районної бібліотеки,  на живий журнал «Рідна мова – серця мого подих», були запрошені представники різних національностей – болгари, молдовани, росіяни, вірмени, гагаузи, українці , які проживають в нашому районі та селищі Сарата. Ведучі заходу  Рубаха Т.П. та Рогозіна К.С.  почали захід  з розповіді  про історію виникнення свята  та історію деяких мов.     

Творчою прикрасою заходу стали  виступи представників різних національностей   про  свою  рідну мову. Про болгарську мову  розповідали  О.С.Раду та П.І. Узунов. Олена Степанівна, одягнена в національний болгарський костюм на болгарській та українській мові почала свій виступ з історії  про масове переселення болгар на територію півдня Російської імперії після Кримської війни 1853-1856 р та  історії  заснування села  Камчик. Подарунком для всіх став вірш «Я - Болгарка» написаний   та прочитаний на  болгарській, рідній, материнській мові для жителів села Зоря мові. Своїм творчим доробком – гуморесками  на болгарській мові з перекладом на українську мову розважив присутніх - поет, письменник селища Сарата, але уродженець села  Зоря – Узунов  Петро Іванович.

Представник молдавської мови - Кіреу Єфросинія Георгіївна- завідуюча Новоселівським народознавчим сільським музеєм присвятила свій виспут людям свого села, які  зберегли молдавську мову, звичаї та традиції свого народу і  горді тим, що вони живуть на українській землі. Для деяких присутніх було цікаво дізнатися, що   церковні служби в Православному  храмі святого Архангела Михаїла  проходили і зараз проходять на молдавській мові.  В ході спілкування було ознайомлено з експонатами  експрес-виставки з колекцій Новоселівського народознавчого сільського музею і Саратського районного історико-краєзнавчого музеїв -  народні вишивки із написами молдовською мовою із застосуванням «латиниці» та «кирилиці», які в різні історичні періоди використовувалися в молдавській мові.

Про мелодійну, ласкаву, ніжну, багату українську мову  розповів І.М. Захарченко – поет, просвітянин, краєзнавець, знавець української мови. Для Івана Михайловича рідна українська мова – це його душа, якою він віршує, сміється, плаче тому більш  його віршів присвячено мові: «Наша мова» та «Мене таким зробила українська мова» та інші. « Ніколи не думав і не гадав що за те що викладав, розмовляв,  мав велику добірку книг  на  рідній українській  мові, буду заарештований та  потраплю  за грати. Бажаю всім присутнім  , щоби в нашому житті панувала гармонія, толерантне ставлення до всіх мов світу та обов’язково  всім вивчати державну мову».

Марета Миколаївна Оганесян завітала на захід з    онукою та невісткою. Родина Оганесян - це вірмени, які переселились в селище Сарата, ще в далекому 1988 році після землетрусу в Вірменіїї, а зараз  проживають на українській землі і рахують її рідною домівкою. Марета Миколаївна розповіла про вірменську мову, якою вони спілкуються та вчать своїх дітей та внуків. Віршиками на вірменській і українській мовах розважила  присутніх онука  Оленка.

Для присутніх заходу  та всіх користувачів бібліотеки підготовлена книжкова виставка «Рідна мово моя, поетична й пісенна», де представлені книги з історії церковно-слов’янської мови, з історії походження українського народу й історії  української мови, з граматики і  правопису української мови та культури сучасної української мови (уміння правильно говорити й писати, добирати мовні засоби вираження  відповідно до мети й обставин  спілкування), словники – англо-український, українсько-англійський, українсько-польський, татарсько-український, книга Димитър Краулана  «Хаджилъкът на баба Доца» (на болгарскій мові) та книги про історію Молдови (на молдавській мові)  та ін.

Гості та учасники свята відчули пошану до усіх мов сучасного світу, дізналися про культурне розмаїття рідного краю, а наприкінці  заходу побажали всім людям України щасливої долі і жити в мирі та злагоді.