Талант – то крапля здібностей і море праці!
Цей влучний вислів належить відомому українському письменникові Григорію Тютюннику. І з ним важко не погодитися: кому, як не людині, що за життя скуштувала і солодкого смаку слави, і жорсткого чиновницького диктату у своїй літературній діяльності, знати, як непросто жити з унікальним даром, даним людині Богом чи успадкованим від батьків. Тим більше – працювати над тим, аби талант цей розвинути, філігранно відточити, вміти застосувати…
А ще кажуть, що талант завжди родом із дитинства. І що кожна людина народжується із зернятком у руці. Тільки треба знайти поле, де це зерно найкраще проросте. Талант може проявитися в різних сферах людської діяльності - в галузях музики, літератури, науки, техніки, спорту, в організаторській і педагогічній діяльності, в різноманітних видах виробництва. До когось це приходить вже в дитячому віці, отже, завдання батьків, вихователів, вчителів – допомогти дитині розвинути свій дар, скористатися своєю унікальністю з користю для себе та оточуючих.
Обдаровані діти – це капітал майбутнього нашої країни, а їх виховання та освіта, створення для таких дітей розвивального середовища є стратегічним завданням, розв’язання якого потребує інтегрованих зусиль з боку педагогічної спільноти, усіх, хто прагне розквіту України.
Саме розвитку творчих здібностей учнів сприяє участь у Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України (далі – МАН).
МАН – освітня система, яка забезпечує організацію і координацію науково-дослідницької діяльності учнів, створює умови для їх інтелектуального, духовного, творчого розвитку та професійного самовизначення, сприяє нарощуванню наукового потенціалу країни.
За 70-літній період існування Мала академія наук України пройшла кілька етапів свого становлення та розвитку.
Передумовами її створення стала організація роботи наукових гуртків позашкільних навчальних закладів, мережа яких сформувалась у 20–40-х рр. ХХ ст. У 1939 р. відповідно до звернення Академії наук СРСР щодо посилення шефства над дитячими науковими організаціями Академією наук УРСР була прийнята Постанова про шефство над Київським Палацом піонерів з питань роботи з талановитими дітьми і молоддю. Протягом наступних 10 років наукові гуртки почали працювати у більшості великих міст України. У подальшому окремі гуртки і секції об’єднуються у наукові товариства учнів. Так у 1947 р. на базі Київського міського палацу піонерів та школярів почало свою роботу «Товариство науки й техніки учнів». А вже в 1950 р. в м. Києві була проведена перша учнівська науково-практична конференція. Першим масовим науковим об’єднанням була створена в 1963 р. Кримська мала академія наук «Искатель», досвід якої став основою створення в 60–80 рр. ХХ ст. малих академій наук у різних регіонах України.
Розвиток Малої академії наук України у 80–90 рр. ХХ ст. збігся з упровадженням дослідницьких методів у навчально-виховний процес загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів. Розпочалося формування Малої академії наук України як однієї із складових системи позашкільної освіти.
З 1990 р. починається новий етап розвитку МАНівського руху. У м. Одеса було проведено І Республіканську науково-практичну конференцію членів наукових товариств учнів, у травні 1992 року – І Всеукраїнський конкурс юних істориків імені М. С. Грушевського, а у 1993 р. вперше одночасно проводилося декілька Всеукраїнських конкурсів науково-дослідницьких робіт учнів з різних наукових напрямів.
Визначальним для створення сучасної моделі МАН став 1993 р. На засіданні колегії Міністерства освіти України та Президії Академії наук України було ухвалено спільну постанову від 22 грудня 1993 року № 19/3-9, 351 «Про шляхи вдосконалення діяльності Малих академій наук і наукових товариств учнів як центрів формування наукової еліти України», а також прийнято рішення про створення єдиної Малої академії наук України з її територіальними відділеннями і обрано Президію МАН. На цьому етапі з МАН співпрацювали 60 вищих навчальних закладів України і 44 наукові установи Національної академії наук України.
На сьогодні Національний центр «Мала академія наук України» є закладом, що виконує загальнодержавні функції з пошуку, розвитку та підтримки обдарованих і талановитих учнів. Щорічно НЦ «МАН України» проводиться близько 30 всеукраїнських заходів науково-методичного спрямування і понад 40 масових заходів для обдарованої учнівської молоді. Запроваджуються нові освітні проекти, в тому числі міжнародні. Щорічно зростає кількість дітей, залучених до науково-дослідницької діяльності МАН, сьогодні вона становить понад 250 тис. обдарованих учнів з усієї країни.
Науково-дослідницька робота в МАН організована за науковими відділеннями та секціями відповідно до структури, затвердженої Президією МАН. Для задоволення інтересів і потреб дітей у дослідницькій діяльності в різних галузях науки й техніки щороку в системі роботи МАН запроваджуються нові секції та наукові відділення. Так, у 2008–2009 н. р. структура наукових відділень МАН складалась із 48 секцій 8 наукових відділень, в 2011–2012 н. р. – вже 60 секцій 11 наукових відділень, а в 2014 н. р. - 64 секції 12 наукових відділень.
Журі конкурсу-захисту формується з фахівців відповідного профілю з числа наукових і науково-педагогічних працівників НАН України, НАПН України, вищих та інших навчальних закладів. Кураторами наукових відділень МАН є академіки НАНУ – члени Президії МАН.
Невід’ємним компонентом ефективної діяльності МАН є співпраця з вищими навчальними закладами, науковими установами та громадськими інститутами, бізнес-структурами, що сприяє успішному виконанню її головної функції – формування інтелектуального потенціалу української нації.
Всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук України є одним із провідних заходів МАН.
Конкурс-захист проводиться у три етапи: І етап - районний, ІІ етап – обласний, проводиться Одеським територіальним відділенням МАН України, ІІІ етап – фінальний, проводиться у м. Києві у квітні-травні кожного року Міністерством освіти і науки України, Малою академією наук учнівської молоді (м. Київ), Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді, Українським державним центром позашкільної освіти, Українським державним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді.
У конкурсі-захисті беруть участь учні 9-11 класів загальноосвітніх, вихованці, слухачі професійно-технічних, позашкільних навчальних закладів (відповідно віку), які є членами територіальних відділень Малої академії наук України.
Програма роботи кожної секції на всіх етапах передбачає:
І тур – заочний - конкурс науково-дослідницьких робіт (перевірка та оцінювання робіт);
ІІ тур – очний, за підсумками заочного туру - виконання складних контрольних завдань з базових дисциплін;
ІІІ тур - захист науково-дослідницьких робіт.
Переможці фінального етапу конкурсу-захисту МАН щорічно нагороджуються стипендіями Президента України. Відповідно переможці обласного етапу – преміями або стипендіями Одеської обласної ради, Саратської районної ради під час проведення районного фестивалю обдарованої і талановитої молоді «Назустріч мрії», безкоштовно оздоровлюються в районному дитячому оздоровчому таборі «Сонячний» тощо.
Робота учнів над написанням науково-дослідницьких робіт під керівництвом наукового керівника – це особлива атмосфера творчості, дружньої підтримки і уваги, щирого зацікавлення і прагнення до знань, вона допомагає обдарованим дітям реалізувати свої творчі здібності у науково-експериментальній діяльності в різних галузях науки. Завдання вчителя-керівника – поступово формувати науково-дослідницькі навички, здійснюючи постійний контроль за виконанням учнями науково-дослідницьких робіт, аналізувати та виправляти помилки, визначати найкращі і найефективніші шляхи виконання роботи, навчаючи учнів поєднувати дослідницьку діяльність з науковою.
Завдання методичної служби району – творче об‘єднання учнівської молоді та вчителів, створення єдиного інформаційно-навчального простору для розвитку і підтримки обдарованих дітей, створення сприятливих умов для якнайповнішого розкриття і реалізації творчого потенціалу, потреби в саморозвитку і самовираження, виховання активної соціальної позиції і високої культури обдарованих дітей; створення атмосфери наукового пошуку, творчості, співпраці, розвитку інтересу до науково-дослідної діяльності, формування високих етичних якостей і духовної культури; становлення професіоналізму вчителів і педагогів додаткової освіти в області проектування, організації і керівництва дослідницькими роботами учнів; залучення вихованців (учнів) до науково-дослідницької, експериментальної, конструкторської, винахідницької роботи в різних галузях науки, техніки, культури і мистецтва.
Саме з цією метою щорічно проводяться районні семінари, наради, «круглі столи», конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України тощо.
Так, 27 вересня 2017 року в малій залі райдержадміністрації КУ «Саратський районний методичний кабінет з питань освіти» Саратської районної ради був проведений районний науково-практичний семінар для вчителів районного осередку Одеського територіального відділення Малої академії наук України на тему: «Формування пізнавальної активності у школярів засобами науково-дослідницької діяльності».
Учасники семінару були ознайомлені з результатами участі учнів у Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України у 2016/2017 навчальному році, інтерактивному конкурсі «МАН-Юніор-дослідник» та інших конкурсах МАН. Була представлена доповідь з презентацією «Вміння здійснювати і оформлювати науково-дослідну діяльність - запорука успіху учасника МАН».
У продовженні роботи семінару своїми враженнями та досвідом від участі у фінальному етапі Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України, який проходив у квітні 2017 року в м. Київ, поділилась Першина Вікторія Валентинівна, вчитель російської мови та літератури, заступник директора з навчально-виховної роботи Введенського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст.-ДНЗ».
В минулому навчальному році її учениця Пирожкова Ольга зі своєю науково-дослідницькою роботою «Слова-пришельцы в русском языке» (секція «Російська мова») перемогла у двох етапах конкурсу – районному і обласному та стала учасницею всеукраїнського етапу. Вчителі, які тільки починають працювати разом з учнями над своїми дослідницькими роботами, задали Вікторії Валентинівні дуже багато запитань щодо вибору теми, проведення дослідів та оформлення їх результатів. А майстер-клас, з яким виступила вчитель, показав іншим вчителям, з чого треба починати при написанні науково-дослідницької роботи, як презентувати свої дослідження тощо.
Вчитель історії Ходос Наталя Анатоліївна (Ярославська ЗОШ І-ІІІ ступенів) та вчитель географії, історії Тарган Володимир Миколайович (Надєждинська ЗОШ І-ІІІ ступенів) надали практичні поради, як уникнути помилок під час організації та проведення науково-дослідної роботи в Малій академії наук у своїх доповідях «Формування та розвиток юного науковця – одна з форм пізнавальної активності школярів на уроках історії та географії», поділилися досвідом роботи та особливостями написання науково-дослідницьких робіт з історії та географії.
Як зазначив Володимир Миколайович, звернувшись до молодих вчителів, МАН – єдиний осередок науки в селі та районі. І ніхто, крім нас, вчителів, не активізує науково-дослідницький напрям навчально-виховного процесу, не напише наукову або творчу роботу з історії чи географії рідного села, району, краю…
Під час проведення підсумків роботи семінару, будо зазначено, що у нашому районі кількість бажаючих працювати в системі Малої академії наук з кожним роком збільшується.
Протягом останніх років стабільні результати участі у районному та обласному етапах конкурсу-захисту з різних секцій демонструють учні Введенського НВК (вчителі Першина В.В. та Попова Г.В.) Ярославської ЗОШ І-ІІІ ст. (вчитель Ходос Н.А.), Надєждинської ЗОШ І-ІІІ ст. (вчитель Тарган В.М.), Старосільської ЗОШ І-ІІІ ст. (вчителі Пінтяк З.М. та Гуцу М.Д.), Успенівської ЗОШ І-ІІІ ст. (вчителі Соколова А.М та Гойман К.В.), Розівської ЗОШ І-ІІІ ст. (вчителі Ніколова О.Л., Бондаренко Н.М. та Домусчи С.В.), Саратського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – гімназія» (вчитель Мамонтова Н.В.), Кулевчанської ЗОШ І-ІІІ ст. (вчителі Галюрова Н.В. та Самокіш О.П.), Плахтіївського НВК «ЗОШ № 2 І-ІІІ ст.-гімназія» (вчителі Пономаренко Н.С. та Димура Т.П.), Долинської ЗОШ І-ІІІ ст. (вчитель Ніколаєв С.Д.), Новоселівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. - ліцей» (вчитель Прокопенко О.А.) та інші.
З метою оздоровлення обдарованої молоді, морального та матеріального заохочення, залучення до активної науково-дослідницької діяльності, учні-переможці обласного етапу конкурсу приймали участь в роботі: всеукраїнської літньої хіміко-біологічної школи Малої академії наук України в м. Суми (Робу Тетяна, учениця Старосільської ЗОШ І-ІІІ ст. та Димура Неля, учениця Плахтіївського НВК «ЗОШ № 2 І-ІІІ ст.-гімназія»); всеукраїнської літньої школи мистецтвознавства МАН України в смт. Чинадієво Мукачівського району Закарпатської області (Пірожков Максим, учень Введенського НВК); всеукраїнської літної школи теології, релігієзнавства та історії релігії МАН України в м. Лубни Полтавської області (учень Авдєєнко Сергій та вчитель Ходос Н.А., Ярославська ЗОШ І-ІІІ ст.); фольклорно-етнографічної експедиції Малої академії наук в м. Суми та Чернігів (Малина Михайло, учень Петропавлівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст.-ДНЗ» та Бєлаш Дарія, учениця Долинської ЗОШ І-ІІІ ст.); культурно-освітній подорожі в рамках Українсько-Польської літньої академії «Разом можемо більше» (Костенко Ліна, Ярославська ЗОШ; Ніколова Марія, Розівська ЗОШ; Желоба Ірина, Саратський НВК).
Слід зазначити, що підвищується якість науково-дослідних робіт, розширюється їх тематика, це дає змогу сподіватись на те, що наші учні, під керівництвом досвідчених вчителів, будуть і надалі реалізовувати свої творчі задуми, відкривати нові горизонти науки. Сьогодні участь в конкурсах МАН сприяє вихованню професійно зорієнтованих, озброєних відповідним науковим, дослідницьким інструментарієм молодих людей, які вже у школі знають своє призначення, спрямування, наукове покликання і йдуть до вищих навчальних закладів, чітко розуміючи, в якій науковій галузі вони хочуть працювати.
Дудуш І.І., методист суспільствознавчих дисциплін
та по роботі з обдарованими учнями
КУ «Саратський РМК з питань освіти»
|