Князь і державець Галицьких земель             У 2011 року виповнюється 810 років з дня народження Данила Галицького — князя галицько-волинського, великого князя київського, першого короля Русі-України (з 1253). Враховуючи важливість постаті першого короля Русі-України Данила Галицького,урочисте відзначення повинно пройти на державному рівні. Данило Романович Галицький – одна з найвидатніших постатей української історії. Все своє життя він присвятив боротьбі з ворогами Русі. Юнаком бився з монголо-татарськими  завойовниками, стримував їх натиск на Галичину і Волинь, а коли був уже зрілим мужем, давав відсіч німецьким рицарям, угорським і польським феодалам. Галицький літописець мав повне право сказати про нього: «Був відважний і хоробрий, і з голови до ніг не було на ньому вади».

         Історична вагомість постаті Данила Романовича полягає в тому, що галицький князь зумів стати вище інтересів свого класу, прагнув спиратись у зовнішній та внутрішній політиці не лише на військові дружину і дрібних феодалів, а й на верхівку міського населення. Час князювання Данила Романовича став періодом найбільшого економічного, культурного піднесення і політичного посилення Галицько-Волинської держави.

         До цієї дати в читальному залі Саратської центральної районної бібліотеки підготовлена невеличка книжкова виставка «Данило Галицький – король України – Русі», в підібраній літературі можна дізнатися про те, як українські історики різних періодів позитивно оцінювали Данила Галицького як видатного державного діяча, політика, дипломата, полководця, що багато зробив для своєї держави, як він відновив і розширив територію, стримував польську та угорську експансію, подолав могутність бояр, домігся піднесення соціально-економічного рівня своїх володінь до одного з найвищих у Східній Європі.

         Біографічні подробиці життя Данила Романовича написані виключно спираючись на історичні джерела. Життєвий шлях і діяльність князя Галицького самі по собі є настільки захоплюючими і багатими на події, що навіть найдотепніші вигадки не збагатили б розповідь. В основі життєпису цієї видатної людини лежить Галицько-Волинський літопис. Крім того, деякими авторами використані свідчення й інших літописів: Новгородського, Київського, Суздальського, Густинського, а також іноземних хронік: польських, угорських, німецьких, французьких.

         Для ознайомлення з літературою ми запрошуємо всіх бажаючих до читального залу Саратської районної бібліотеки.

"Золоте слово Київської Русі"

         Згідно до проекту Постанови Верховної Ради України (постанова Верховної Ради України від 07.09.2011 № 3708-VI). «Про відзначення 860-річчя з дня народження новгород-сіверського князя Ігоря Святославича, головного героя давньоруської поеми «Слово о полку Ігоревім» в читальному залі Саратської центральної бібліотеки діє книжково-ілюстративна виставка «Шляхами полку Ігоря Святославича».

         Ігор Святославич (02.04.1151 – 29.12.1202, м. Чернігів) – державний і військовий діяч, князь путивльський (1161-1164), новгород-сіверський (1180 -1198) і чернігівський (1198 - 1202).

         Другий син Чернігівського князя Святослава Ольговича, Ігор Святославич у 1169 р. взяв участь у поході Андрія Боголюбського на Київ. У 1171 р. розбив орди половецьких ханів Кончака і Кобяка під Переяславом. Після смерті брата Олега, з 1180 р. княжив у Новгороді-Сіверському. Брав участь у міжусобній боротьбі за великокнязівський престол.              Однією з найбільших заслуг Ігоря Святославича стала угода 1190 р., скріплена шлюбом його дочки з найстаршим з онуків великого князя київського Святослава Всеволодовича – Давидом Ольговичем. Цією угодою було зупинено конфронтацію між старшою (Всеволодичами) та молодшою (Святославичами) гілками роду Ольговичів і збережено єдність Чернігівської землі. У 1191 р. знову здійснив похід на половців, досягши при цьому часткового успіху.

         Похід Ігоря Святославича на половців послужив сюжетною основою давньоруської героїчної поеми «Слово о полку Ігоревім».

         Тож запрошуємо всіх бажаючих до перегляду книжково-ілюстративної виставки «Шляхами полку Ігоря Святославича», де ви зможете ознайомитись,  як з самою поемою «Слово о полку Ігоревім», так і з матеріалами про новгород-сіверського князя Ігоря Святославича. 

         Чекаємо на зустріч з  вами.