31 жовтня в районному музеї відбуласьзустріч  із Почесним громадянином селища Сарата Миколою Федоровичем Федько, колишнім директорм Саратської ЛМС з 1970 по1983 рік.

Микола Федорович із дружиною Вірою Петрівною завітали в Сарату, відвідати друзів і знайомих. Ми не могли не використати можливість поспілкуватися з людиною, яка залишила по собі в нашому селищі, взагалі на півдні Буджаку, такий вагомий слід.

В березні цього року, в день народження Сарати, в музеї, ми згадували про М. Ф. Федька, і тоді учасники зустрічі  висловили побажання, що добре було-б зустрітися , і ось нагода не заставила себе чекати.

 Ведучі заходу Л.Клим та В. Парфута , розповіли присутнім про здобутки Саратської ЛМС за роки керування нею М.Ф.Федько. Нагадаємо, що територія обслуговування ЛМС виходить далеко за межі району: це Ізмаільська, Арцизська, Тузловськалісодільниці, землі в Тарутинському районі та ін. В ті роки активно будувались як виробничі приміщення, так і житлові будинки для працівників. Основним напрямком роботи було створення лісозахисних смуг і висадка лісів на еродованих ґрунтах, яких в наших степах було ой як багато. Люди не вірили, що в нашій місцевості можна вирощувати сосну, березу, дуб гарні кущі. Було організовано два розплідника де щорічно вирощувалось від 5 до10 млн. сіянців і до 100 тис. саджанців. Щорічно створювались насадження на площі від 600 до 1200 га. На ті часи Саратська ЛМС стала найбільшим в СРСР підприємством по об’ємам посадки лісу! У весняний період робіт було зайнято біля 1000 працівників! Вирощували зернові, сорго та ін. Були закладені плантації кизилу, чорної смородини, аронії, малини. Також горіхові сади, плантації новорічних ялинок. Крім того, широкий розвиток мали підсобні господарства: тут вирощували овець, проводилась  відгодівля великої рогатої худоби, кролів. Було розвинуто бджолярство. Для відпочинку та дозвілля працівників  створено два ставки, Будинок природи, діяв духовий оркестр. В житловому комплексі –дитячий майданчик та фонтан.

Микола Федорович, як завжди – усміхнений, сповнений гумору та оптимізму. Він розповів присутнім, як складалось його життя і робота в Сараті та після неї. В своїй розповіді він часто посилається на книгу П.Узунова «У истоковСарати», тому що його відчуття від нашого селища дуже схожі на те, що відчували її засновники, та їх пастор І Ліндл, коли розпочинали велику справу – закладку селища! Микола Федорович згадує, як все починалось, коли була надана  тільки зорана ділянка землі та сміттєзвалище. Згадує, що його дуже підтримувало керівництво району. З особливою теплотою відгукується про людей, що працювали з ним, в колективі працювали представники 17 національностей – робота була дружною, без скарг та непорозумінь. Його роботу помічали – запрошували на високі посади (наприклад на селищного голову, заступника міністра та інші), але Микола Федорович відповідав : «Із лісу я нікуди!». Але в ті часи за відмову треба було платити : у наказному порядку М.Федька перевели в м.Лубни, де протягом 1983-1988 років М.Ф.Федько очолює Лубенський лісотехнічний технікум.  Тут він теж приклав багато зусиль для зведення житла та зміцнення матеріальної бази технікуму й лісгоспу, працював і директором меблевого комбінату. 

Ни­ні Микола Федоро­вич живе в селі Піски неподалік Лубен. Тут він створив власний дендрарій: на десяти гектарах неугідь було висаджено понад сотню різновидів рослин. «Приватний підприємецьМикола Федько пропонує           лубенцям  саджанці декоративних та фруктових дерев, квіти, саджанці ягідних культур,  розповідаючи бажаючим тонкощі вирощування дерев та кущів.» - про це писала лубенська преса.

Микола Федорович Федько, потомствений козак із Чернігівщини, — лісничий за покликанням, випускник Української сільськогосподарської академії, виважена, мудра і цілеспрямована людина з чималим житейським досвідом,почесний громадянин селища Са­рата, нагороджений орденом «Знак Поша­ни».

У Миколи Федоровича гарна і вірна дружина –Віра Петрівна, поруч вони вже п’ятдесят років! Віра Петрівна викладала в Сараті англійську мову. Вона вразила присутніх тим, як прочитала вірш – баладу про Любов, яку люди залишили. У подружжя гарні та успішні сини, радують онуки.

Теплі слова Миколі Федоровичу та гарні спогади про спільну роботу висловили Л.І.Мазур –колишній головний економіст ЛМС, М.М.Молчанова – головний бухгалтер, виступили  К.Л.Вержбицька, І.Ф.Сапунов, П.І.Узунов.  О.І.Салагін згадав про послугу яку йому зробив Микола Федорович, коли порушив інструкції, але допоміг в будівництві власного будинку. Директор селищного будинку культури, депутат селищної ради Т.І.Алєксєєва від імені керівництва селища привітала Миколу Федоровича, вручила йому квіти та книгу П.Узунова «У истоковСарати».

Сюрпризом для присутніх був виступ молодих виконавців Євгена Байла, Павла Буюклі та Андрія Нейчева.

Зустріч організована Саратським  районнимісторико-краєзнавчим  музеєм і Саратською районною бібліотекою

Л.Клим – методист-завідувач районного музею