Понад три години тривало широке обговорення реалізації  Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»,  яке відбулося 22 квітня  2015 року у залі засідань Саратської районної ради.

Обговорення відбулося у формі розширеної наради, яку провели т.в.о. голови райдержаміністрації Узунов А.М. та голова районної ради Чемерис В.С. з участю депутатів обласної ради Златова М.Р. та Сиротюка І.В., селищного та сільських голів, депутатів районної, селищної та сільських рад, членів громадської ради при райдержадміністрації, керівників підприємств, установ та організацій. 

   Т.в.о. голови райдержаміністрації Узунов А.М. детально зупинився на положеннях ухваленого  на початку березня  поточного року Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» та затвердженої урядом на початку квітня Методики формування спроможних територіальних громад, якою визначено механізми реалізації закону. Зокрема, відповідно до нормативних документів потенційними адміністративними центрами майбутніх спроможних територіальних громад та їхніх зон впливу  в першу чергу визначаються міста обласного значення та районні центри. Такими центрами  можуть бути також села, селища, міста, що історично мали статус районних центрів та знаходяться на відстані понад 20 км від міст обласного значення, районних центрів, а також інші населені пункти.

       Необхідною  умовою визначення адміністративного центру спроможної  територіальної громади є наявність адміністративних будівель для розміщення органів управління. Адміністративний центр повинен мати установи соціальної інфраструктури, заклади загальної та дошкільної освіти, охорони здоров’я первинного рівня, соціального захисту. Зона доступності населених пунктів до адміністративного центру визначається з урахуванням доступності основних публічних послуг, що надаються на територіях цих громад і  складає 20 – 25 км.

     Об’єднані  територіальні громади отримують право самостійно виконувати делеговані повноваження, які нині здійснюються державними органами виконавчої влади (зокрема  матимуть  на своїй території власні  структури - міліцію, пожежну частину, представництва соцзахисту, пенсійного фонду, казначейства, реєстраційну, санітарно-ветеринарну службу і т.п.). На здійснення цих повноважень  та створення  відповідної інфраструктури держава виділяє додаткові кошти у вигляді субвенцій   та інвестицій.   Як зазначив Анатолій Миколайович Узунов, вже цього року місцеві ради отримали  додаткові бюджетні ресурси з  урахуванням майбутнього реформування територіальних громад.  

Відповідно до Закону ініціаторами добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути:  сільський, селищний, міський голова; не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради; члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи; органи самоорганізації населення відповідної території.

      На сьогоднішній день в районах області триває робота по виробленню  пропозицій до обласної державної адміністрації для розробки проекту Перспективного плану формування територій громад області, який  планується до схвалення на сесії обласної ради у травні та буде направлено для затвердження  Кабінетом Міністрів України. Після затвердження  урядом цього  плану розпочнеться сама процедура об’єднання  територіальних громад, яка відповідно до зазначеного закону передбачає проведення громадського обговорення та ухвалення відповідних рішень місцевих рад.

Проводиться така робота і населених пунктах Саратщини -  на розширених засіданнях виконкомів, на сесіях сільських рад, в ході опитування  безпосердньо громадян.

 Деякі громади позитивно сприйняли ухвалення даного Закону,  побачивши для себе можливості розвитку, розбудови інфраструктури та наближення адміністративних послуг до людей.  Зокрема,  за об’єднання в одну громаду – Кулевчанську  висловилися  Кулевчанська, Сергіївська та Розівська сільські ради.

У складі  Саратської селищної ради (яка  на момент формування вже матиме всю необхідну інфраструктуру і, що найважливіше, достатню кількість фахівців) бачать себе Сарата, Світлодолинське, Надежда, Мирнопілля, Новоселівка та Введенка. До них хочуть долучитися і найвіддаленіші  північні села – Міняйлівка, Старосілля,  Фараонівка та Петропавлівка, які вважають себе найбільш економічно неспроможними. Однак  є сумніви,  що через велику віддаленість законодавча база не дозволить їм приєднатися до Саратської селищної громади. В такому разі їм доведеться об’єднуватися між собою і створювати власну інфраструктуру практично «з нуля». Враховуючи нестачу кваліфікованих фахівців,  це є  досить серйозною проблемою для північної  громади.

  До Саратської селищної громади  хотіли б доєнатися і Ярославка, Михайлівка  та Долинка, однак їм на заваді може стати Зорянська сільська рада,  яка  вважає себе  самодостатньою і хотіла б виступити адміністративним центром окремої об’єднаної громади. Схожу позицію  займає і Плахтіївська  сільська рада.

Окрему громаду можуть створити і Забарівська, Ройлянська, Успенівська, Кривобалківська та  М.-Новоросійська сільради (щоправда, Забари та Ройлянка також розглядають можливість приєднатися до Старокозацької об’єднаної громади Білгород-Дністровського району). На адміністративний центр цієї ймовірної об’єднаної громади претендують одразу два населені пункти – Успенівка та М.-Новоросійська.

   Остаточну позицію сільські ради району мають сформувати у вигляді рішень сесії  вже найближчими днями. Громади ж, які   не дійдуть згоди і залишатимуться «самостійними», не  лише не отримують додаткової фінансової підтримки (їх рівень фінансування залишиться на рівні  попереднього року), а ще й не матимуть права здійснювати делеговані повноваження. А це означає, що за отриманням тих чи інших соціальних та адміністративних послуг мешканцям  неспроможних громад доведеться їхати до районного центру, який найвірогідніше після реалізації наступного  етапу адміністративно-територіальної реформи переміститься до Білгорода-Дністровського.

Власне ця перспектива – укрупнення районів до 4-х на область (Котовський, Одеський, Білгород-Дністровський та Ізмаїльський) найбільше турбувала представників активу району, учасників учорашнього обговорення.  Що буде у разі ліквідації району з Саратською районною лікарнею,  адже Саратська селищна громада не зможе  її утримувати в такому  вигляді як вона є сьогодні. А отже мешканці Саратщини змушені будуть  їхати за  отриманням  спеціалізованої  медичної  допомоги до Білгорода -Дністровського.  

Більшість учасників обговорення висловилась за збереження  районного центру у смт Сарата і наполягала на доведенні такої позиції до керівництва області та держави. Керівники районну - т.в.о. голови райдержаміністрації Узунов А.М., голова районної ради Чемерис В.С. та  депутати обласної ради Златов М.Р. та Сиротюк І.В. пообіцяли довести і відстоювати точку  громади Саратщини. Наскільки вона  буде врахована покаже найближчий час.           

 «Адміністративно- територіальна реформа, яка розпочалася в країні не є досконалою. В них багато непродуманих, «сирих» рішень. Для врегулювання всіх проблемних питань потрібно прийняти ще багато законів, зокрема у сфері освіти, охорони здоров’я, закони про місцевий референдум, про вибори депутатів місцевих рад, і ще багато іншого.  Але без реалізації цієї реформи неможливе проведення інших реформ, які мають вивести країну з нинішнього критичного стану»,  зауважив у своєму виступі голова районної ради Чемерис В.С.

Чимало учасників зустрічі погодилися з тим, що ця реформа при всіх недопрацюваннях є необхідною для модернізації нашої держави, і враховуючи досвід  країн колишнього соцтабору та пострадянських країн, які пройшли  цей шлях,  таким же шляхом варто йти і Україні. 

http://sarata-rda.odessa.gov.ua/