Среда, 18.10.2017, 19:40
Приветствую Вас Гость | RSS
ИНФОРМАЦИЯ
Наш опрос
Что является основной достопримечательностью поселка? (можно выбрать несколько вариантов)

Всего ответов: 0
Форма входа
Логин:
Пароль:

Информация о поселке Сарата ч.2

В Гундреммінгені Ліндл створив нове коло з місцевих мислителів. Це місто знаходилося не далеко від вюрттембергської межі. Саме тут пастор вперше зустрів Хрістіани Фрідріха Вернера, але його знову відіслали тепер вже до Санкт-Петербургу. Його провідником в Росію був Василь Попов. Попутно він побував в Штутгарді (1819р.). Побував у князя Олександра Голіцина. До травня 1820р. він мандрував, поки його друзі не порадили поїхати до Одеси. Від імені царського уряду він мав зібрати групу католиків-переселенців і створити на Чорному морі під Одесою поселення. Саме до Одеси попрямував Ліндл зібравши своїх однодумців. Вже в вересні 1821р. він був "адміністратором" або "отцем Ліндлою" в створеній ним братській общині.
В Сараті він хотів облаштувати і збудувати суспільні будівлі для общини:гуртожиток, школу, а також будівлю для збереження валюти і склади для зерна. За його життя під пильним керівництвом Фойгеля була збудована школа Вернера. Окрім Сарати він заснував і облаштував ще кілька німецьких колоній. Далося це йому в першу чергу через те , що він мав вплив і однодумців в "Попєчітєльськом комітеті". Сам в ньому виступав як адміністратор, засновник і управитель Сарати. Община Ліндли стала основною серед всіх приміських. Він проповідував ,що цар їх любить і дав гроші на облаштування та життя як в Одесі(1821р.) так ів Сараті (1822р.). Слід зазначити, "Попєчітєльский комітет" протягом 1822-1833рр. знаходився в Кишиневі, столиці тодішньої Бесарабії. Президент комітету Іван Нікітіч Інзов, генерал Інфантерії, який підтримував Ліндлу при заснуванні і зміцненні Сарати. Згіно одного з царських маніфестів потрапив під царське колоніальне відомство, так принаймні думав Олександр І.
Завдяки ініціативі Ліндли і підтримки в фінансовому плані російського уряду, який надав кожні з сімей по 60 десятин землі і на загальні потреби 50 тис .крб. Хоча відомо, що розвиток общини мав впливати лише на економіку, а духовне життя мав обходити стороною.
Відомо, що перший гуртожиток збудували в Сараті для священнослужителі. В Бесарабії та всій Південній Росії воно було єдиним, слугувало одночасно і багатоквартирним будинком. Це поліпшувало централізоване життя общини, вирішувало багато проблем. Вже восени 1822р. виконавши свої завдання стало взірцем для приміських жителів. А перший рік існування колонії мало невиконувало роль приміщення церкви. Лише в травні 1832р. Шульц Готтліб Фойгель почав просити "Попєчітєльский комітет "дозволити використати капітал Вернера в розмірі 16 тис. крб. на будівництво церкви. В 1842р. комітет вирішив, що церква буде збудована лише на частина спадку (приблизно 5 тис. крб.), до тогож в романському стилі(церква з одним куполом і одним хрестом). В тому ж році возвели церкву. До всього іншого в церкві були колоколи і орган єдиний у всій окрузі. Сюди сходились з окольних селищ для проведення хрещення,весіль і т.п. В 40-і роки XX століття вона була пошкоджена, а в 1995р. церкву відбудували на тому ж місці в тому ж стилі. Сьогодні вона виглядає дуже гарно, має невеличку алею навколо. Відвідують ії, як і раніше, іновірці.
Щодо медицини, то в перші роки після поселення докторів було дуже мало. Смертність серед колоністів, особливо серед дітей, була високою.Епідемії були звичайним явищем. Російський уряд запрошував німецьких лікарів. Першим був доктор Георг Фрідріх Лютце, який пропрацював в Сараті з 1827р. по 1863р. Але спочатку між ним і російським урядом укладалась угода за якою він мав десять років працювати в Росії. Його правнуки писали, що він народився 1803р. в Плохінгемі недалеко від Некара в родині медиків. Його батько і він був хірургом. Сам Лютце навчався в Відні. Про Сарату дізнався зі слів Інзова, з яким вони познайомилися в Кишиневі. Так , до першого "бесарабського" лікаря йшли лікуватися з всієї округи. Лікував він тіф, холеру, сибірську язву, дифтерію, педікульоз і т.п.
В 1832 р. з'явилася окрема будівля для лікування, а в 1847 р. Готліб Фойгель продав доктору Лютце свою садибу, недалеко від церкви, під лікарню. Вся сім'я працювала в лікарні. Вона діяла навіть при румунах. При радянській владі добудували і перебудували її, а сьогодні від старих будівель нічого не залишилось.Сьогодні є велика будівля районної лікарні.
Через деякий час після збудування церкви (1840р.), лікарні (1832р.) була збудована і школа (1844р.). Історія її відкриття дуже цікава. Отже, вона носила ім'я Хрістіана Фрідріха Вернера, який народився 25 грудня 1759р. в м. Шарндорф. Він був багатою людиною і разом зі своїм другом Готлібом Фойгелем торгували тканинами в м. Гінгемі. В 1823р. він оселився в Сараті, але прожив тут лише два місяця і 6 вересня 1823р. вмер. Частину своїх грошей він заповів саратській общині, яка під керівництвом Фойгеля збудувала церкву і школу Вернера. Офіційно школу відкрили 25 червня 1844р. (в день народження царя Миколая). Але дозволили ії будувати від імені царя ще в 1831 р. Так як грошей не вистачало , а єдина донька Вернера Фредеріка Барбара лише 1835р. дозволила використати спадок батька. Почали школу будувати в 1842р. Фойгель наполіг, щоб ії збудували в північній частині Сарати на підвищенні. Будівля мала бути одноповерховою з земельною ділянкою. Архітектором призначили Штевенхагена. Вона мала стати прикрасою Бесарабії. В 1869р. вона отримала статус "центральної російської школи". Архітектор Ямпольський в 1879р. збудував нову будівлю школи ,а стару використовували як квартири для вчителів до 1889р.(потім знесли). В наступні роки будівлю школи використовувалась з різною метою: інтернат, госпіталь і до недавна військові частини.

 

 

 

(надана інформація була скопійована з реферату Чебан Олени у 2008 році студентки ІІІ-го курсу інституту умені І.І.Мечникова )

            1 - 2 - 3 - 4 - 5 - 6 - 7

Я-корреспондент
Новости СаратыЕсть интересная новость?
Расскажите о ней всему поселку.
Мы опубликуем.
world-of-sarata@mail.ru
Погода
Прочие новости
Поиск
Сайт п. Сарата
Расскажите о нас
Мастер рип
Все права на сайт защищены, принадлежат их законному владельцу и охраняются законодательством Украины.

Большая часть материалов созданы владельцем сайта.
Дорогие конкуренты! Копирование контента, размещенного на сайте и использование его в коммерческих целях будет расценено как воровство. Последствия гарантируем.

ViDiS © 2008-2017